Острів Березань: екскурсії, чим зайнятися, як дістатися — огляд
Березань — маленький безлюдний острів у Чорному морі. Настільки невеликий, що його майже не видно на карті, хоча слід в історії він залишив величезний. Це неймовірно цікавий і привабливий куточок українського півдня, де можна пройтися слідами стародавніх греків, відшукавши, якщо пощастить, фрагменти античної кераміки, роздивитися рештки фортифікаційних споруд різних років, послухати легенди про таємничий острів, одна з яких запевняє, що саме Березань стала прототипом пушкінського Буяна, помилуватися безкрайнім морем і зробити фантастичні кадри.
Саме за цим на таємничий острів, що входить до складу національного історико-археологічного заповідника «Ольвія», приїжджають туристи з найближчих курортів: Очакова, Рибаківки, Лугового, Коблевого та Одеси.
Зміст
ПриховатиГеографія та назва
Острів Березань лежить у Чорному морі за два кілометри від суші та Березанського лиману, якому дав назву. Його довжина не перевищує 1 кілометра, а ширина — 500 метрів. Це один із небагатьох материкових островів регіону — тобто таких, які в якийсь момент своєї історії були з’єднані з материком, але потім відокремилися. Півостровом Березань був щонайменше двічі: в античну епоху та середньовіччя.
Називали острів по-різному. Відомо, що стародавні греки, які заснували тут свою колонію, іменували його Борисфеном — так само, як вони називали Дніпро. Турки, які також свого часу мали контроль над островом, прозвали його Börü Özen Ada (Бурю-узень-ада), що перекладається як «острів вовчої річки», імовірно тому, що в долині найближчої до нього річки мешкали величезні зграї вовків. Але найімовірніше, сучасна назва пішла від іранського слова «березант», як називали острів скіфи, що означало «високий». А вже пізніше українці переосмислили скіфську назву, перетворивши її на більш знайоме вуху «береза». Так острів отримав нинішнє ім’я — Березань.
Історія
Історія Березані, який не завжди був безлюдним, налічує не одну тисячу років. Під час археологічних розкопок було встановлено, що свій слід на невеликій ділянці суші посеред Чорного моря залишили кіммерійці, скіфи, римляни та інші народи. Але по-справжньому прославили острів, вдихнувши в нього життя, стародавні греки. У VII столітті до нашої ери вони заснували тут колонію під назвою Борисфен, яка стала однією з перших і найбільш процвітаючих на території Північного Причорномор’я.
У той час Березань був півостровом — з материком його з’єднувала вузька смужка суші. Завдяки цьому греки, що влаштувалися тут, мали доступ до прісної води, найближчим джерелом якої була однойменна річка поруч із лиманом. Поселення, що існувало на острові, було схоже на справжній поліс: на це вказували регулярне планування кварталів, будова системи водопостачання, наявність монументальних споруд громадського призначення та культових споруд.
Березанське поселення, як воно відоме сьогодні, було густо населене. Його жителі займалися землеробством, рибальством, виготовляли монети і зброю з металу; обмінювалися товарами з поселеннями, що жили на материку. Протягом майже ста років це був політичний, громадський і культурний центр стародавніх греків у Причорномор’ї. Але коли море зруйнувало перешийок, що з’єднував Березань із суходолом, греки-остров’яни перебралися до більш розвиненої і процвітаючої в ті часи Ольвії.
Життя майже покинуло острів, протягом кількох століть тут залишалося тільки святилище Ахіллеса, яке, втім, було одним із головних у регіоні.
Значною мірою пізніше, за часів Київської Русі, Березань, що лежав на шляху «з варяг у греки», став своєрідним перевалочним пунктом для князівських військ, що йшли на Візантію, і давньоруських торговців. Пізніше острів опинився під контролем турків, які, оцінивши його стратегічне розташування, побудували тут фортецю. Але проіснувала вона недовго: через дюжину років її зруйнували запорізькі козаки, які вибили турків з Березані. Обживати острів вони не стали, а використовували його переважно для стоянки своїх суден і відпочинку під час морських походів.
На початку ХХ століття тут сталася ще одна подія, що міцно увійшла в історію острова. Тоді тут стратили шляхом розстрілу лейтенанта Петра Шмідта і трьох його соратників, які керували Севастопольським повстанням 1905 року. Пізніше в південному краю острова було встановлено 15-метровий обеліск на згадку про ті події.
Чим зайнятися і що подивитися
Невеликі розміри острова дозволяють оглянути його за пів дня. А подивитися тут є на що. На Березані досі збереглися фрагменти споруд давньогрецького поселення: фундаменти кам’яних жител, могильники із земляними валами в західній частині, руїни храмів, зокрема святилища Ахіллеса, і жертовний камінь богині Афродіти. Остання, як кажуть, не заохочувала принесення в жертву живих істот, тому на її вівтарі завжди були квіти. Їх богині приносять донині — уже туристи.
Свого часу на Березані було знайдено величезну кількість артефактів часів грецького поселення Борисфен. Серед них різні монети, статуетки, зокрема античних богів, предмети побуту з кераміки та слонової кістки, амфори, глечики тощо. Але всі вони роз’їхалися по музеях країни: їх можна побачити в Одесі, Києві, Миколаєві.
З часів Київської Русі на Березані залишилися землянки і напівземлянки, в яких збереглися залишки рибальських снастей і фрагменти кераміки тієї епохи, залізні сокири і стріли, браслети зі скляних намистин, руїни кузні та багато іншого. Їх можна оглянути в північно-східній частині острова. Крім того, під час прогулянки Березанью можна побачити залишки зруйнованої турецької фортеці, зокрема, каземати, оборонних споруд різних часів, старовинні цвинтарі та кургани.
Найкраще на острові збереглися фортифікації, зведені на початку XX століття для навчання та тренування військових. Вони виконували функцію мішені під час відпрацювання ударів морської далекобійної артилерії. Споруда являє собою довгу заплутану систему польових укриттів.
На південній околиці Березані височіє обеліск на честь лейтенанта Шмідта. Він складається з трьох високих трикутних плит, що дивляться в різні боки, і здалеку нагадує вітрило. На острові, крім того, можна побачити старий діючий маяк.
Оглядати Березань можна самостійно, але цікавіше робити це в компанії обізнаного гіда, який проведе оптимальним маршрутом, розповість захопливі факти з історії острова, покаже його найцікавіші місця та артефакти.
У поїздку варто взяти головний убір (тут немає дерев, у затінку яких можна було б сховатися від пекучого сонця), достатній запас води і вдягнути зручне взуття: забиратися на острів доведеться по досить крутому схилу.
Як дістатися
Потрапити на острів можна з найближчих населених пунктів: Очакова, сіл Рибаківка і Лугове, рідше Коблевого, звідки в бік Березані ходять приватні катери і баркаси. Відвідати його також можна у складі екскурсії, які організовуються з тих самих курортів, а також Миколаєва, Одеси, Херсона та деяких інших міст.








